Метою Закону є забезпечення виконання взятих на себе Україною зобов’язань щодо адаптації національного законодавства до законодавства Енергетичного Співтовариства, зокрема Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а саме врегулювати питання належності енергії, що використовується тепловими насосами, до енергії з відновлюваних джерел шляхом внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Досягнення мети планується шляхом внесення змін до статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», доповнивши її словами «гідротермальна, аеротермальна» та відповідним визначеннями аеротермальної, геотермальної та гідротермальної енергій, а також статті 10 цього ж Закону, доповнивши її частиною другою, а саме: «Отриману за допомогою теплових насосів аеротермальну, гідротермальну або геотермальну теплову енергію слід вважати видобутою з відновлюваних джерел енергії, за умови, що кінцевий вихід енергії значно перевищує первинне споживання енергії, потрібної для приведення в дію теплових насосів. Обчислення частки енергії виробленої тепловими насосами, з метою формування звіту для Енергетичного Співтовариства про досягнутий прогрес у сприянні та використанні енергії з відновлюваних джерел, здійснюється відповідно до методики, розробленої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива», відповідно до пункту 31 Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.