Прийнято закон про мінзарплату та обов'язкові платежі "сплячих" ФОП

Київ. 20 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Президент Петро Порошенко підписав закон №5130 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який вносить зміни до законодавства в частині оплати праці та контролю за дотриманням трудового законодавства

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, цей документ передбачає новий порядок формування тарифної сітки оплати праці.

Так, у бюджетній сфері мінімальний посадовий оклад встановлюватиме Кабінет Міністрів України, йдеться у супровідних документах до законопроекту.

У небюджетній сфері підприємства визначатимуть тарифні ставки самостійно в колективних договорах.

При цьому мінімальна тарифна ставка не може бути нижча за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Парламент вніс зміни до низки законів України, в яких заробітна плата або посадові оклади визначаються на основі мінімальної латки. Народні депутати підтримали ідею, закладену в урядовій ініціативі, про те, що посадові оклади визначаються у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Для платників єдиного податку першої групи встановлено норму, згідно з якою сума єдиного внеску не може бути менша ніж 0,5 мінімального розміру страхового внеску.

У законі про пенсійне забезпечення до 31 грудня 2017 року продовжили обмеження максимальної пенсії на рівні 10 тис. 740 грн.

Крім того, до кінця 2017 року діятиме норма про те, що особам (окрім інвалідів, учасників бойовиків дій), які обіймають посади державної служби та працюють у прокуратурі і судах, призначені пенсії та щомісячне грошове утримання не виплачують.

Крім того, відповідальність за адміністративні правопорушення буде прив'язана до прожиткового мінімуму, а не до мінімальної зарплати, як це передбачено нині.

У Кримінальному процесуальному кодексі тепер сума застав прив'язана до прожиткового мінімуму, а не мінімальної зарплати.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман на пленарному засіданні ВР у вівторок заявив, що цей документ дає можливість встановити в Україні мінімальну заробітну плату на рівні 3200 грн з 1 січня 2017 року. "Від села до великого міста ніхто в нашій країні не отримуватиме менше ніж 3200 грн", - наголосив В.Гройсман.

За його словами, підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі позитивно вплине на стан економіки. "Цей законопроект і підвищення мінімальної заробітної плати приведе до поліпшення ситуації в економіці країни, збільшення споживання в реальному секторі економіки та створення додаткових робочих місць", - наголосив прем'єр.

Експерти групи "Податкова та бюджетна реформа" Реанімаційного пакета реформ (РПР) просили президента застосувати право вето до цього закону, оскільки окремі його норми суттєво погіршують умови ведення підприємницької діяльності й були прийняті без належного публічного обговорення.

"Закон містить небезпечну норму, яка застосовується до фізичних осіб-підприємців та осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність: необхідність сплати ЄСВ (єдиного соціального внеску - ІФ) на рівні мінімального страхового внеску (з урахуванням нової м.з.п. - 704 грн) навіть за відсутності господарської діяльності і, відповідно, доходу", - зазначали експерти РПР.

Експерти наполягали, що така норма є контрпродуктивною, оскільки її реалізація призведе до масового припинення діяльності ФОП та погіршення умов для тих, хто провадить підприємницьку діяльність епізодично або тимчасово припинив її під впливом несприятливих обставин.

"По-друге, закон надає право органам місцевого самоврядування виступати з ініціативою перевірок бізнесу, організовувати їх проведення, а під час здійснення повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення самостійно проводити перевірки підприємств, установ і організацій, які не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих робітників", - зазначали експерти РПР. На їхню думку, така норма посилить репресії проти бізнесу, особливо малого.

Вони прогнозували, що відповідна норма сприятиме реалізації небезпечного наслідку нещодавнього підвищення мінімальної заробітної плати, а саме - зменшенню реальної зайнятості.

Проте прем'єр Володимир Гройсман у вівторок попередив роботодавців про необхідність суворо дотримуватися норм нового закону. "Виявлена розбіжність у тому, що людина працює повний робочий день, а оформлена як на неповний, каратиметься штрафом у сотні тисяч гривень. За недопуск відповідальних осіб на підприємство для здійснення перевірки також передбачено штрафні санкції", - заявив він.

Прем'єр повідомив, що доручив віце-прем'єру Павлу Розенку провести в грудні всеукраїнську селекторну нараду за участю представників міністерств освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, Державної фіскальної служби, Державної аудиторської служби, Пенсійного фонду, Державної служби з праці, профспілок і профільних заступників голів державних адміністрацій "для того, щоб нікому не кортіло грати з мінімальною заробітною платою".

"Я думаю, що ми за кілька місяців порядок у цей сфері наведемо. Зрозуміло, що не всі одразу з розумінням і повагою поставляться до працюючих людей, але уряд допоможе всім зрозуміти невідворотність цього шляху і необхідність його виконання", - заявив В.Гройсман.