Юрліга, 2 січня 2020. 1 січня 2020 року набрали чинності закони № 27-ІХ "Про внесення змін до статті 80 Конституції Укрїни щодо недоторканності народних депутатів" та № 388-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою приведення у відповідність із Законом "Про внесення змін до статті 80 Конституції щодо недоторканності народних депутатів".

1. Законом № 27-ІХ статтю 80 Конституції викладено в новій редакції, яка вже не містить положень про те, що народним депутатам гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Згідно з новою редакцією статті 80 Основного Закону народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або за висловлювання у Парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

2. Закон № 388-IX забезпечує реалізацію скасування депутатської недоторканності. Вносяться зміни до:

1) КПК. Виключаються норми щодо депутатської недоторканності, при цьому передбачаються особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій щодо нього, зокрема:

- забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім НАБУ та центрального апарату ДБР відповідно до їх підслідності, визначеної КПК;

- відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує його обов'язки);

- встановлюється, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем його обов'язків);

- закріплюється, що розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, - слідчим суддею ВАКС;

- передбачається можливість оскарження відповідних ухвал;

- без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого Генпрокурором (особою, що виконує його обов'язки), дозволяється затримання народного депутата лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини. Орган або посадові особи, які затримали народного депутата, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов'язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Голову ВР;

2) Закону «Про статус народного депутата України». Змінами передбачено особливості юридичної відповідальності народного депутата.

Визначається:

- що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (відповідна норма передбачена Конституцією);

- особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій щодо нього визначаються нормами КПК;

3) Регламенту ВР, якими виключаються норми щодо порядку внесення та розгляду Парламентом подань про надання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.

________________________________

novynarnia.com. Закон про зняття недоторканності фактично перетворився на “закон про цементування недоторканності”.

Як повідомляє “Новинарня“, таку думку висловив у середу, 18 грудня, нардеп від “Голосу” Ярослав Юрчишин.

“Закон про зняття недоторканності фактично перетворився на закон про цементування недоторканності. Правками у комітету до другого читання було внесено такі пропозиції: жодна дія не може здійснюватися без присутності народного депутата. Тобто, наприклад, суд не може ухвалити рішення, якщо депутат не прийшов. Рішення відкладають до того моменту, поки народний обранець не з’явиться на засіданні суду… Знаючи про політичну залежність наших судів, ми розуміємо, що щодо одних депутатів робота в залі буде належною аргументацією відсутності, а для інших – ні. Є загроза вибіркового використання цієї норми”, – сказав Юрчишин.

Інше “слизьке місце” цього закону полягає в тому, що депутат попереджається заздалегідь про арешт його активів.

“А тепер уявіть: людину, яка ймовірно вчинила злочин, попереджають про те, що відбудеться конфіскація її активів. Що вона зробить? Правильно: одразу їх переведе кудись в офшорну юрисдикцію”, – коментує Юрчишин.

Також нардеп від “Голосу” аналізує поправку в закон від народного депутата від ОПЗЖ Георгія Мамки: депутата не можуть притягнути до відповідальності впродовж часу, поки він виконує свої повноваження. Це з моменту присяги і до часу складання таких повноважень. Фактично, 5 років, якщо його не призначать на іншу посаду.

“Йдеться про те, що ситуація може бути така: лише генеральний прокурор, зберігаючи монополію, може висунути обвинувачення народному депутатові. Народний депутат, тобто його адвокат, або не з’являється в суд, затягуючи справу, або приходить на засідання і кажуть, що, мовляв, ці дії депутат здійснював у час своїх повноважень, ось вам графік зустрічей із виборцями, роботи у комітетах, зас*ідань Верховної Ради… А притягати до відповідальності за таких умов не можна, усе – справа закрита”, – прогнозує Юрчишин.

__________________________________

pravda.com.ua. Пряма мова члена правління Центру протидії корупції Олени Щербан: "Депутати не просто не зняли недоторканність — вони її навіть посилили, порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідування".

Деталі: У ЦПК пишуть, що народні обранці зберегли та навіть посилили недоторканність, внісши правки.

Зокрема, згідно з проголосованим законопроєктом, генпрокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів.

Лише він може внести відомості до ЄРДР, що, на думку ЦПК, означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості генпрокурора.

Згідно з КПК, наразі будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа (до набуття чинності законопроєкту, який депутати проголосували 18 грудня).

Ще однією небезпечною новацією у ЦПК називають вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді.

Зокрема, ці клопотання можуть стосуватися арешту майна депутата. Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні.

Повідомляється, що таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.

Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.

Крім того, фракція "Голос" також вважає законопроєкт фіктивним. Зокрема, у фракції вважають, що правка депутата від "ОПЗЖ", яку врахували у законі, фактично повертає недоторканність: "Бо тепер правоохоронці не зможуть притягнути депутата до відповідальності в час, коли він "здійснює свої повноваження". Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років!...Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи це".

Йдеться про правку нардепа Григорія Мамки.

"Голос" єдина фракція, яка голосувала проти законопроєкту.

Що було раніше: 18 грудня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт "Слуг народу" №2237, який, на думку інших фракцій, концентрує владу у руках генпрокурора та запроваджує "контрольовану" недоторканність народних депутатів.

Партія "Голос" не підтримує законопроєкт. "Голос" повідомляв, що зареєстрував у Раді альтернативний законопроєкт №2237-1. Нардепи вважають, що законопроєкт монобільшості концентрує владу в руках генпрокурора.

Зокрема, інші правоохоронні органи втрачають можливість навіть розпочати кримінальні провадження щодо нардепів.

Згідно із законопроєктом "Голосу", генпрокурор не мав би ключової ваги при початку розслідування злочинів, вчинених депутатами.

Законопроєкт "Голосу" не підтримали.

Нагадаємо:

3 вересня Верховна Рада внесла зміни в Конституцію щодо скасування недоторканності народних депутатів.