03 червня 2021 року, Антимонопольний комітет України

Сьогодні, 3 червня 2021 року, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому Проєкт Закону №5309 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель, активну участь в розробці якого приймав Антимонопольний комітет України.

Не всі пропозиції, запропоновані Комітетом, були враховані у Проєкті Закону №5309. Але і в прийнятій редакції його можна вважати одним із завершальних етапів реформи органу оскарження у сфері публічних закупівель.

Цим законопроєктом стаття 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (якою визначається порядок оскарження процедур публічних закупівель) приводиться у відповідність з положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо повноважень Антимонопольного комітету України у сфері публічних закупівель" від 5 лютого 2021 року № 1219-IX. Законом запроваджується окремий інститут уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та відповідних комісій.

"Початок роботи окремого інституту уповноважених з розгляду скарг - це дуже важливий крок до вдосконалення роботи Комітету. Адже він розвантажує нинішніх державних уповноважених, звільняючи їх від виконання функції з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак вони зможуть зосередитись на роботі Комітету, як конкурентного відомства", - прокоментувала ухвалення законопроєкту голова АМКУ Ольга Піщанська.

У свою чергу, державна уповноважена АМКУ Ольга Нечитайло розповіла про новації законопроєкту, що дають змогу замовникам захистити себе від недобросовісних скаржників.

"Таким чином ми вирішуємо проблему, що останнім часом набула загрозливого масштабу – "тендерного тролінгу" Це – недобросовісне використання права на оскарження, всупереч самій меті існування цього права. Адже право на оскарження існує, щоб добросовісний учасник міг взяти участь у тендері та перемогти у ньому. Натомість зараз це право почали використовувати для створення певних бар’єрів замовнику, зриву чи затягування торгів", - зауважила державна уповноважена.

Законопроєкт формує своєрідні ідентифікатори для учасників закупівель, які чітко визначатимуть межі добросовісності:

забороняється недобросовісне використання будь-якого права, передбаченого законом, у тому числі – і права на оскарження;

у випадку оскарження тендерної документації скаржник зобов’язаний надавати органу оскарження докази факту порушення його прав;

уточнено строки оскарження дій замовників;

узгоджено питання щодо призупинення строку, зокрема, розгляду замовниками тендерних пропозицій, у разі надходження скарг на їхні дії від суб'єктів оскарження.

Також законопроєктом передбачається можливість подання скарг у формі електронного документа, шляхом заповнення уніфікованих форм.

Водночас законом передбачається, що відкриті засідання (на яких можуть бути присутніми сторони замовника та скаржника) проводитимуться у разі надходження з їх боку відповідних клопотань у порядку, передбаченому Законом.

Нагадаємо, 05 лютого 2021 року за № 1219-ІХВерховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення системи органів Антимонопольного комітету". Він набрав чинності у березні цього року. Законом передбачено створення окремого інституту уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у складі 10 осіб.

Також для забезпечення розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель утворюватимуться відповідні комісії у складі трьох уповноважених. Ці комісії виконуватимуть функції, покладені нині на постійно діючі адміністративні колегії з розгляду таких скарг.

Зазначимо, Міністерство юстиції України 11 травня 2021 р. за № 618/36240 зареєструвало схвалене Комітетом 16 березня цього року розпорядження "Про затвердження Порядку конкурсного відбору та призначення на посади уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель". Наразі це розпорядження набрало чинності.

“Скелети у шафі” законопроекту № 5309

04.06.2021, https://tapas.org.ua/

Зокрема, дискусійними є положення законопроекту № 5309 про розширення переліку обов’язкової інформації, яку має містити скарга, подана суб’єктом оскарження, та встановлення вимоги щодо подання переліку документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених рішенням, дією чи бездіяльністю замовника прав та інтересів, що охороняються законом. Водночас, відсутність такого переліку документів (доказів) є підставою для того, щоб скарга лишилася без розгляду. При цьому, не зрозуміло, за якими критеріями Антимонопольний комітет буде встановлювати критерії, який із поданих документів є доказом, а який – ні. Також не визначено, як підтвердити документом (доказом) той факт, що замовник порушив норму закону. Раніше про необґрунтоване розширення переліку обов’язкової інформації, яку має містити скарга, зазначало Національне агентство з питань запобігання корупції у своєму висновку антикорупційної експертизи, проте в законі це проігноровано.

Однак найбільше непокоять неочікувано внесені та прийняті норми законопроекту № 5309, якими передбачається не поширення дії Закону на закупівлю робіт (та супровідних цим роботам послуг) необхідних для будівництва Великої кільцевої дороги та встановлення права здійснювати закупівлі до Дня Конституції та 30-річчя Незалежності України за неконкурентною переговорною процедурою. Такі положення містять корупційні ризики, обмежують конкуренцію серед учасників, порушують принципи здійснення закупівель та не відповідають обов’язкам України в межах Угоди СОТ про державні закупівлі та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії й їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), у межах якої Україна взяла зобов’язання з приведення системи державних закупівель у відповідність зі стандартами ЄС (питання публічних закупівель викладені у главі 8 Угоди про асоціацію (статті 148-153 та відповідному Додатку ХХI). Наразі єдина можливість зупинити негативні зміни до Закону – накладення вето Президентом на законопроект № 5309.