Interfax-Україна, 13.12.2022

Верховна Рада удосконалила порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсній основі: запровадила новий спецорган – Дорадчу групу експертів.

За відповідний законопроєкт №7662 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах" у цілому проголосували 245 народних депутатів у вівторок, повідомив парламентар Ярослав Железняк (фракція "Слуга народу") у телеграмі.

Згідно із законопроєктом, до проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду буде залучено новий спеціальний орган – Дорадчу групу з шести експертів: представників президента України, Верховної Ради, з'їзду суддів, Венеціанської комісії, міжнародних та іноземних організацій, які надають допомогу Україні у сфері верховенства права або протидії корупції.

Ця група оцінює моральні якості та рівень компетентності кандидатів на посаду судді КС у сфері права та має рекомендувати на одну вакантну посаду щонайменше трьох осіб. Особи, які не отримали рекомендацій Дорадчої групи, припиняють участь у конкурсі.

Вимоги до членів Дорадчої групи ідентичні до вимог судді Конституційного Суду. До складу Дорадчої групи не може увійти член політичної партії чи особа, яка бере участь у політичній діяльності протягом останніх двох років. Окрім того, це має бути юрист зі стажем професійної діяльності щонайменше 15 років.

Із кандидатами, які пройшли спеціальну перевірку та рекомендовані дорадчою групою, проводять співбесіди конкурсна комісія, профільний комітет Верховної Ради, Рада суддів України. За результатами співбесід ухвалюється рішення щодо кожного кандидата.

Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів України призначають на посаду судді КС осіб, рекомендованих Дорадчою групою та щодо яких ухвалено рішення за результатами співбесід конкурсною комісією, комітетом, Радою суддів.

https://voxukraine.org/yak-ruhayutsya-yevrointegratsijni-reformy-sudy-media-natsionalni-menshyny/, Михайло Жернаков

Михайло Жернаков: Отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС допомогло зрушити «заморожені» до цього реформи, зокрема реформу Конституційного Суду. Попри те, що у жовтні 2020 року КС скасував електронне декларування та зруйнував більшу частину антикорупційної інфраструктури, два роки його не могли реформувати. Але щойно реформа Конституційного Суду потрапила у вимоги ЄС до вступу, блискавично почався прогрес — законопроєкт про реформу процедури відбору до КС ухвалили в першому читанні через два місяці після набуття Україною статусу кандидата (Рада ухвалила цей законопроект у другому читанні 13 грудня, 20 грудня Президент його підписав — прим. ред.). Проте, на жаль, не завжди швидкість означає якість.

Головна проблема полягає у процедурі відбору суддів Конституційного суду. Так, кілька років тому Венеційська комісія у відповідь на запит Президента Зеленського сказала, що для цього потрібна незалежна комісія, яка би складалася наполовину з незалежних міжнародних експертів, а на другу половину з незалежних представників громадськості, наприклад Громадської ради доброчесності (така процедура вже апробована на Антикорупційному суді, і вона працює). Але останній висновок Венеційської комісії суперечить цим рекомендаціям. Він не був обговорений ані з громадськістю, ані з представниками ЄС, та містить фактологічні помилки. Проте він підтримує норми ухваленого закону, згідно з якими до комісії з відбору суддів КС будуть входити представники уряду, Президента, Верховної Ради, з’їзду суддів, які й так призначають членів суду. Віковий ценз для членів комісії — мінімум 45 років. Юридичний стаж — мінімум 20 років — це вище, ніж вимоги до суддів Конституційного Суду. Більше того, рішення цієї комісії взагалі не є обов’язковими для суб’єктів призначення. Отже, якщо судді КС будуть призначені за результатами відбору, виконаного такою комісією, на оновлення Конституційного суду годі сподіватися.