30.03.2023, ГО “Жива планета”

Крок за кроком впроваджується реформа у сфері запобігання забрудненню атмосферного повітря. 28 березня – черговий крок, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю (АСК) викидів забруднюючих речовин, якій почне діяти з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України на виконання статті 32 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» в рамках виконання зобов’язань України по імплементації Директиви 2010/75/ЄС. За вимогою цієї Директиви у висновках найкращих доступних технологій (ВАТ), що прийняті в Євросоюзі, встановлюється обов’язок установки АСК на конкретному устаткуванні яке є стаціонарним джерелом викидів та за конкретним переліком забруднюючих речовин.

Директива 2010/75/ЄС вимагає встановлення АСК виключно на установках, на яких впроваджені технології, які прописані в довідкових референтних документах найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ/BREFs), та для яких прийняті ВАТ.

Зазначений Порядок набирає чинності з дня опублікування постанови Кабміну якою він затверджений та вводиться в дію після закінчення воєнного стану. Строк встановлення АСК відповідно до постанови становить не більше 5 років з моменту набрання чинності Порядку.

АСК за 5 років і саме на установках які відповідають НДТМ це реальність виходячи з наступного:

Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди не передбачено встановлення АСК на джерелах викидів, які утворюються від устаткування, на якому не впроваджені НДТМ. На інше, воно банально не встановлюється по технічним причинам.

Встановлення обладнання для автоматизованої системи на одному джерелі, по простому “трубі”, становить понад 6 млн. євро. Ці гроші вкладає бізнес, але вартість обладнання буде розподілятись на всіх споживачів енергії та продуктів, тобто призведе до збільшення їх собівартості. Чи можемо ми зараз це дозволити?

Впровадження АСК потребує не тільки закупку дороговартісного обладнання, його встановлення, а і впровадження низки нормативних документів гармонізованих з європейськими, тобто стандартів для того щоб система запрацювала. На це потрібен час і гроші.

Наявність обладнання і стандартів ще не вирішене питання. Треба навчити персонал користуватись всім цім, запровадити систему повірки, державного контролю. Це теж і люди, і час, і гроші.

Зелена модернізація потребує державної підтримки у поєднанні з реформою екологічних фінансів. І кроки в цьому напрямку вже робляться, хоча вони дуже складні.

Швидко ця реформа не відбудеться. Про це більш детально: Як реформувати систему екологічних фінансів в Україні?

Прийнятий Порядок якій не може запрацювати завтра з об’єктивних причин, є дороговказом для послідовних дій та залучення інвестицій.